«Це не дуже серйозно» – Зеленський заявив, що зараз невідомо, з чим РФ має приїхати на переговори в Стамбул
Президент України Володимир Зеленський заявив, що зараз невідомо, з чим російська сторона має приїхати на переговори в Стамбул, «поки що це на вигляд не дуже серйозно».
За його словами, Україна готується зараз до нових дипломатичних кроків разом з партнерами у Європі та – дуже важливо – в Сполучених Штатах.
«Фактично щодня ми на звʼязку з усіма, хто може зробити дипломатію непустою. Станом на цей час немає чіткої інформації, з чим росіяни збираються в Стамбул. У нас – немає, у Туреччини – немає, у Сполучених Штатів також немає та у інших партнерів. І поки що це виглядає не дуже серйозно», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський висловив сподівання, що американська сторона буде рішучою в питанні санкцій, щоб допомогти миру.
«Звісно, всі у світі хочуть, щоб дипломатія запрацювала і щоб було реально припинення вогню. Всі хочуть, щоб Росія припинила гратися з дипломатією і закінчувала війну. Всі хочуть серйозного миру, і Росія повинна на це піти. Саме такою має бути адженда зустрічей. Ми свою адженду дали. Ми сподіваємось, що американська сторона буде рішучою в питанні санкцій, щоб допомогти миру. Поки що бачимо тільки нові російські удари та нові російські штурми», – додав він.
28 травня міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія запропонувала Україні зустрітися для другого раунду переговорів у Стамбулі наступного понеділка, 2 червня. За його словами, російська сторона розробила меморандум щодо мирного договору з Україною, який представить помічник президента Росії Володимир Мединський.
Кремль відмовився передати Україні свої умови до переговорів у Стамбулі, що розкритикували в Києві. Зокрема, президент Володимир Зеленський заявив, що це свідчить про бажання Кремля зробити переговори «пустими». При цьому Зеленський сказав, що Україна готова до переговорів, але вони «мають бути належно підготовлені».
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп 28 травня заявив, що «матиме відповідь за два тижні», чи дійсно Путін хоче завершити війну в Україні.
Трамп висловив думку, що російська сторона «хоче щось зробити», але він не матиме конкретної відповіді, доки угода не буде підписана.
Знищення російського дрона «Оріон» у Криму та удар по Підмосков'ю: що відомо?
На російському військовому аеродромі в окупованому Криму знищено новітній розвідувально-ударний безпілотник армії РФ. А в підмосковній Дубні під удар потрапив завод, що виробляє такі дрони. Що це за ударно-розвідувальні БПЛА, які їхні можливості та особливості? У цьому розбирався проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Український проєкт «Кіберборошно» під час аналізу супутникових знімків виявив, що в період з 1 до 3 травня на аеродромі «Саки» в Новофедорівці було знищено або виведено з ладу ударно-розвідувальний БПЛА «Оріон». Читайте і дивіться про це за лінком
У Міноборони РФ заявили про атаку безпілотника на Крим
У Міноборони РФ заявили про атаку безпілотника на окупований Росією Крим.
Як стверджує відомство, близько 18:45 сили ППО РФ нібито знищили один український безпілотний літальний апарат. Про те, де саме це сталося, там не повідомили, підтверджень своїх заяв російське Міноборони не привело.
Київ цих заяв не коментував.
Телеграм-канал «Кримський вітер» повідомив про два вибухи в Джанкойському районі, які чути о 18:45. До цього російські моніторингові канали писали про загрозу атаки БпЛА в районі Джанкоя, Чонгара та півдня Арабатської стрілки.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму регулярно чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні 2023 року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Влада: з 11 прикордонних сіл Сумщини, де сьогодні розпочалася обов’язкова евакуація, вже виїхали 111 людей
Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров заявив, що з 11 прикордонних сіл Сумського району, звідки сьогодні розпочалася обов’язкова евакуація, вже виїхали 111 місцевих жителів, 15 з яких – діти.
Йдеться про евакуацію 2942 жителів з сіл Річківської, Білопільської, Ворожбянської та Миколаївської громад.
За словами Григорова, загалом на Сумщині евакуації підлягають евакуації 213 населених пунктів у 18 територіальних громадах у чотирьох районах.
Днями президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія зібрала 50 000 військових поблизу Сумської області. 29 травня речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко наголосив, що Росія накопичила достатньо сил, щоб спробувати атакувати Сумщину.
Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 26 травня інформував, що російська армія контролює чотири населених пункти на прикордонні області: Новеньке, Басівку Юнаківської громади і Веселівку, Журавку Хотінської громади. Голова області додав, що жителів цих сіл раніше евакуювали, тож загроз для цивільного населення там немає.
29 травня Григоров зазначив, що обстановка в Сумській області залишається «складною, але контрольованою», і закликав жителів прикордонних територій не зволікати з евакуацією.
22 травня російський президент Володимир Путін заявив про намір російських сил створити «буферну зону» вздовж кордону з Україною.
Генштаб ЗСУ: на фронті вже відбулося 83 боєзіткнення, 18 тривають досі
На фронті станом на 16:00 кількість бойових зіткнень з російським агресором становить 83, 18 з них тривають досі, повідомляє у телеграмі пресслужба Генерального штабу ЗСУ.
За даними штабу, найбільше противник атакує на Покровському напрямку, де російські загарбники здійснили 22 спроби потіснити українських захисників із займаних позицій поблизу 10 населених пунктів, а також у бік ще чотирьох населених пунктів. Сили оборони відбили 19 атак противника, три боєзіткнення тривають.
На Куп’янському напрямку противник вісім разів атакував у районах населених пунктів Піщане та Степова Новоселівка, три бої тривають досі, на Лиманському напрямку було дев’ять атак, з них п’ять ще тривають, на Торецькому було шість боїв – один ще триває.
На Сіверському, як і на Краматорському, напрямках з початку доби відбулося два боєзіткнення: одне зупинили, одне – триває.
На Курському напрямку українські захисники відбили 12 атак противника, ще чотири боєзіткнення тривають.
Також російські війська атакували на Новопавлівському та Оріхівському напрямках. На Харківському напрямку противник наступальних дій з початку доби не проводив.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії повідомляє, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
ОВА: війська РФ завдали нових ударів по Харківщині, є загибла та постраждалі
Російські війська атакували місто Куп’янськ та село Вовчанські Хутори – загинула людина, постраждали – ще три, повідомляє у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, в селі Вовчанські Хутори сили РФ завдали удару FPV-дроном по цивільних, які були на городі – поранень різного ступеня тяжкості зазнали 47-річна жінка та 57-річний чоловік. Медики шпиталізували постраждалих до лікарні.
У Куп’янськ внаслідок російського удару загинула 63-річна жінка, 65-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес, додав Синєгубов. Він не уточнив, яким видом озброєння було завдано удару.
Раніше місцева влада повідомила, що в ніч на 31 травня війська РФ вкотре атакували безпілотниками Харків, внаслідок чого постраждала 43-річна жінка, є руйнування. А внаслідок російської авіаатаки по передмістю Харкова, яка сталася близько 10:35, постраждали семеро людей, повідомили в ОГП.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
The Telegraph: у Європі готуються до забезпечення довгострокової оборони України без підтримки США
Британські та французькі чиновники переключають увагу із розміщення миротворчих військ на забезпечення довгострокової оборони України без підтримки США. Про це пише видання The Telegraph.
Представники Британії та Франції, які розробляють плани щодо миротворчих сил в Україні, обговорили необхідність «реалістично оцінити» те, що президент США Дональд Трамп залишає Україну.
«Давайте будемо реалістами і визнаємо, що США ніколи не будуть на борту», – цитує західного чиновника Telegraph, описуючи похмурий настрій на зустрічі в Гаазі.
Європейський дипломат додав: «Йшлося здебільшого про те, як зберегти необхідну підтримку Україні, коли ми припускаємо, що США продовжуватимуть надавати лише деякі специфічні ресурси, такі як розвідка»
Наразі існує занепокоєння, що президент США виконає свою погрозу відмовитися від ролі посередника після того, як йому не вдасться посадити Володимира Путіна за стіл переговорів.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до кінця грудня 2024 року Сполучені Штати надали майже 123 мільярди доларів фінансової, гуманітарної та військової допомоги – це найбільша номінальна частка допомоги, наданої Україні.
Останній транш на 500 мільйонів доларів було оголошено 9 січня. Йшлося про зброю із запасів американської армії в рамках Presidential Drawdown Authority (PDA). Адміністрація Трампа наразі не оголошувала нових пакетів допомоги Україні, сконцентрувавши свої зусилля на дипломатичних контактах з Києвом та Москвою щодо завершення війни.
У Швеції оголосили про нові заходи для боротьби з «тіньовим флотом» Росії
З 1 липня Швеція запроваджує нові правила, спрямовані на посилення контролю за іноземними суднами через Балтійське море, повідомив 31 травня уряд країни.
Заходи спрямовані на боротьбу з так званим «тіньовим флотом» Росії – мережею танкерів, які використовуються для обходу міжнародних санкцій щодо експорту російської нафти.
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році Росія все активніше задіює такі судна, що відрізняються непрозорою структурою володіння і сумнівними страховками. Європейські країни неодноразово звинувачували ці судна у створенні екологічних ризиків і пошкодженні підводної інфраструктури, зокрема енергетичних і телекомунікаційних мереж.
Згідно з заявою шведського уряду, нові правила передбачають обов’язкове надання інформації щодо страхового забезпечення суден. Перевірці підлягатимуть не лише судна, що заходять у шведські порти, а й ті, що проходять через територіальні води Швеції або її виняткову економічну зону, що простягається на 200 морських миль від узбережжя.
«Ми спостерігаємо дедалі більше тривожних інцидентів у Балтійському морі. Це вимагає від нас не лише сподівання на краще, а й готовності до найгіршого сценарію», – наголосив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон. Він додав, що інформація, отримана під час перевірок, передаватиметься союзникам і використовуватиметься для посилення санкційного контролю, у тому числі шляхом внесення даних до міжнародних баз.
Швеція і Фінляндія, які нещодавно стали членами НАТО, посилили увагу до питань безпеки в Балтійському регіоні після пошкоджень підводних об’єктів, насамперед кабелів, наприкінці 2024 року.
Вжиті заходи узгоджуються з нещодавнім рішенням Європейського Союзу про запровадження 17-го пакету санкцій проти Росії, який охоплює майже 200 суден, що, як вважають, входять до «тіньового флоту» РФ.
Війська РФ проводять «активні наступальні дії» на Запорізькому напрямку – головнокомандувач ЗСУ
Російські військові значно активізувалися на Запорізькому напрямку, де проводять «активні наступальні дії», повідомив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.
За його словами, основні зусилля загарбники зосередили також на Покровському, Торецькому, Лиманському, Новопавлівському напрямках і на прикордонних із Росією районах Сумської області.
«Вживаємо заходів для підвищення стійкості оборони наших військ шляхом посилення резервами загрозливих напрямків і ступеня вогневого ураження противника. Проводимо, зокрема, і активні дії задля покращення тактичного положення, у тому числі і на території країни-агресора», – написав Сирський у телеграмі після підсумкової наради за результатами діяльності Збройних сил України у травні цього року.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії раніше цього місяця повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.
У Силах оборони Півдня цього місяця також повідомили, що ситуація на фронті у Запорізькій області стає дедалі загрозливішою. Речник Владислав Волошин зазначив, що на Гуляйпільському напрямку окупанти проводять ротацію задля поповнення озброєння та живої сили. Водночас на Оріхівському відтинку фронту окупанти намагаються просунутися у на північний захід. Російські військові хочуть прорвати українську оборони, втім, успіхів не мають, додав Волошин.
На Донеччині за добу через російські обстріли загинули 5 людей – ОВА
На Донеччині через російські удари минулої доби загинули п’ятеро людей, ще дев’ять – зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, загинули люди у Покровському районі: троє в Покровську, двоє – в Білозерському. Також у цьому районі три людини поранені.
«Краматорський район. У Слов’янську одна людина поранена, пошкоджено 32 будинки і три авто. У Новодонецькому поранені дві людини, пошкоджено інфраструктурний об’єкт і три автівки. У Дружківці поранено три людини, у Райському пошкоджено нежитлове приміщення. У Костянтинівці пошкоджено підприємство; в Іванопіллі пошкоджено 9 будинків», – повідомив голова ОВА.
За його словами, в Сіверську Бахмутського району пошкоджено шість будинків.
Всього за добу російські військові 29 разів обстріляли населені пункти Донеччини, зазначив Філашкін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сирський: українські сили в травні завдали ударів по 58 цілях у РФ
Українські сили в травні завдали ударів по 58 цілях на території Росії, повідомив 31 травня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.
«Знищуємо ворога і його оборонний потенціал і в глибокому тилу. Так, засобами DeepStrike у травні було завдано ударів по 58 цілях на території РФ – уражено військові об’єкти, підірвано спроможності воєнно-промислового комплексу агресора. Серед цілей – потужності з виробництва вибухових речовин і ударних БпЛА», – написав Сирський у телеграмі після підсумкової наради за результатами діяльності Збройних сил України у травні цього року.
Крім того, головнокомандувач ЗСУ заявив, що за травень російські військові на фронті втратили понад 34 тисячі особового складу. Росія свої втрати не коментує.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Зокрема, в ніч на 21 травня через атаку безпілотників пошкоджень зазнав Болховський завод напівпровідникових приладів в Орловській області Росії. У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження заводу, який «постачає продукцію до щонайменше 19 підприємств воєнно-промислового комплексу Росії, пов’язаних з виробництвом, зокрема, літаків компанії «Сухой», ракет «Іскандер» і «Кинджал».
У ніч на 26 травня в Росії під удар дронів потрапило виробництво ударних безпілотників «Шахед» у Єлабузі, якими російські сили атакують Україну.
Трамп поки не знає, чи підтримає нові санкції проти Росії
Президент США Дональд Трамп заявив, що поки не знає, чи підтримає він запровадження нових жорстких санкцій проти Росії у відповідь на відмову Кремля піти на врегулювання війни з Україною.
«Я не знаю. Я маю його побачити. Ми розглянемо це», – сказав Трамп журналістам 30 травня.
Законопроєкт, що, зокрема, передбачає запровадження 500-відсоткових мит на імпорт із країн, які купують російську нафту, газ, уран і нафтопродукти, у квітні внесли до Конгресу сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем і сенатор-демократ Річард Блюменталь.
30 травня Блюменталь і Ґрем заявили після розмови з президентом України Володимиром Зеленським у Києві, що наступного тижня Сенат США може розпочати розгляд законопроєкту про санкції. Для ухвалення закону його мають схвалити Сенат і Палата представників Конгресу США, а потім підписати президент.
Україна неодноразово закликала Захід посилити санкції проти Росії, звинуваючи Москву в затягуванні переговорів про припинення війни.
Дональд Трамп 28 травня заявив, що «матиме відповідь за два тижні», чи дійсно російський лідер Володимир Путін хоче завершити війну в Україні.
МЗС Британії відреагувало на вимогу Путіна щодо нерозширення НАТО
Велика Британія залишається твердо відданою НАТО і вважає його основою своєї безпеки нині й у майбутньому. Так у британському Міністерстві закордонних справ відповіли Радіо Свобода на запит прокоментувати можливу вимогу Кремля до Північноатлантичного альянсу не розширюватися на схід.
У МЗС Сполученого Королівства не відповіли на запитання, чи вважають цю вимогу справедливою, як, наприклад, Сполучені Штати. Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог зазначив, що вона «справедлива» і що питання про приєднання України до НАТО не обговорюється.
Офіційний Лондон запевнив у своїй готовності «підтримати зусилля задля забезпечення миру в Україні».
«Разом із нашими міжнародними партнерами ми готові підтримати зусилля, спрямовані на забезпечення справедливого і тривалого миру в Україні. Ми повторюємо наш заклик до Росії погодитися на повне, безумовне припинення вогню в Україні, щоб створити простір для переговорів про справедливий і тривалий мир», – резюмували в пресслужбі британського зовнішньополітичного відомства.
Радіо Свобода уточнило, чи готові в межах підтримки мирних зусиль підтримати вимогу Росії щодо нерозширення НАТО на схід – відповіді не було.
28 травня агентство Reuters повідомило, що умови президента Росії Володимира Путіна щодо припинення війни в Україні включають вимогу письмового зобов’язання від західних лідерів припинити розширення НАТО на схід.
У відповідь на це повідомлення посланець президента США в Україні Кіт Келлог заявив, що занепокоєння Росії щодо розширення НАТО на схід є справедливим.
2019 року український парламент закріпив курс на повноправне членство України в ЄС і НАТО. Відповідні зміни були внесені до Конституції, міняти яку заборонено під час воєнного стану.
Офіційно Альянс декларує політику відкритих дверей стосовно потенційного прийому нових союзників. 2008-го на саміті в Бухаресті Україна й Грузія заявили про таке прагнення, розраховуючи отримати План дій щодо членства. Це не вдалося через спротив тодішніх лідерів Німеччини і Франції Ангели Меркель і Ніколя Саркозі, однак у рішенні саміту вказано, що одного дня Україна й Грузія будуть членами НАТО.
Питання членства України в НАТО актуалізувалося з повномасштабним вторгненням Росії, Київ направив заявку на членство. 2023-го на саміті у Вільнюсі необхідність отримання Україною Плану дій щодо членства була відкинута, що де-факто прискорює шлях до членства. Втім, зауважено також, що Україна стане членом НАТО, коли «відповідатиме умовам, і буде згода всіх союзників».
2024 року на саміті у Вашингтоні членство України назвали у підсумковій декларації «незворотним».
Застереження проти прийому України до НАТО висловлювали США, Німеччина, Угорщина, Туреччина.
13 лютого президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що не вважає «практичним» вступ України до НАТО.
На Сумщині через удари РФ є руйнування, постраждали люди, загинули сотні свійських тварин – ОВА
У Роменському районі Сумщини внаслідок російського удару в ніч на 31 травня постраждав водій автомобіля, який розвозив хліб, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Один з безпілотників влучив у автомобіль, який розвозив хліб у Недригайлівській громаді. Постраждав водій – йому надали медичну допомогу», – написав голова ОВА у соцмережах.
Крім того, за його словами, п’ять російських безпілотників вдарили по фермі в одному із сіл Роменської громади. «Унаслідок атаки спалахнули господарські будівлі, загинули сотні свійських тварин, знищено десятки тонн зерна. На місці працюють усі необхідні служби», – повідомив Григоров.
Також, за його словами, вночі під масованою атакою РФ була Тростянеччина.
«Попередньо, ворог вдарив двома ракетами і 13-ма БпЛА по сільськогосподарських підприємствах. На щастя, обійшлося без жертв. Внаслідок ворожих ударів згоріли приміщення підприємств, транспорт», – повідомив Григоров.
За його словами, протягом доби станом на ранок 31 травня російські війська здійснили понад 160 обстрілів по 39 населених пунктах у 16 територіальних громадах області. Найбільше обстрілів зафіксовано у Сумському й Шосткинському районах.
За даними голови ОВА, також протягом доби через російські обстріли в Хотінській громаді поранений цивільний чоловік (1966 р.н.) і жінка (1964 р.н.). У Недригайлівській громаді відомо про двох поранених, а в Білопільській громаді, де внаслідок удару БпЛА 29 травня загинув цивільний чоловік і була поранена жінка, 30 травня стало відомо, що ця жінка померла в лікарні.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що вночі і вранці 31 травня гасили пожежі, спричинені російськими обстрілами в чотирьох громадах Сумської області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ISW про зустріч у Стамбулі: Кремль далі сигналізує про незацікавленість у добросовісних переговорах
Заяви російських чиновників продовжують сигналізувати про безкомпромісну позицію Кремля напередодні запропонованих ним переговорів з Україною у Стамбулі 2 червня, тому майбутня зустріч навряд чи дасть суттєві результати на підтримку міцного миру в Україні, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Рішення російських чиновників повторити давні вимоги і направити ту саму делегацію низького рівня на наступну зустріч у Стамбулі свідчить про те, що Росія залишається незацікавленою в участі в добросовісних переговорах. ISW продовжує вважати, що РФ залишається налаштованою на затягування мирних переговорів, щоб підтримувати свої наступальні операції в Україні й отримати додаткові поступки від України і Заходу», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, аналітики згадали слова речника Кремля Дмитра Пєскова, який 30 травня висловив задоволення тим, що позиція російського лідера Володимира Путіна щодо членства України в НАТО «знаходить розуміння» у Вашингтоні.
«Президент Путін послідовно доносить до своїх співрозмовників, у тому числі американських представників нашу позицію про неприпустимість розширення НАТО на схід. Ми раді, що ці роз’яснення знаходять розуміння у Вашингтоні», – сказав Пєсков після того, як спецпосланець президента США з питань України Кіт Келлог в інтерв’ю телеканалу NBC News заявив, що Сполучені Штати визнають обґрунтованість російської стурбованості щодо розширення Північноатлантичного альянсу на схід і готові обговорювати з Москвою це питання.
«Заява Пєскова свідчить про те, що російські чиновники вважають, що Сполучені Штати підтримують вимоги Росії до НАТО щодо зміни основоположної політики відкритих дверей Альянсу. Таке зобов’язання фактично надало б Росії право вето щодо елементів статуту НАТО, непропорційно сприяло б бажанням Росії щодо післявоєнної безпеки і підірвало б заявлені цілі президента США Дональда Трампа щодо досягнення справедливого і міцного миру в Україні. Російські чиновники привласнюють собі поступки США щодо переговорів і потенційних післявоєнних домовленостей щодо безпеки і не роблять ніяких аналогічних поступок, таких як відмова від претензій Росії на неокуповані українські території», – заявили в ISW.
Під час виступу на засіданні Ради безпеки ООН 30 травня представник Росії Сергій Небензя знову звинуватив президента України Володимира Зеленського в небажанні закінчити війну, а також назвав умовою припинення вогню зупинку військової допомоги Україні й мобілізації до українських Сил оборони. Російський дипломат додав, що його країна готова продовжувати бойові дії «стільки, скільки буде потрібно».
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у відповідь на слова Небензі заявив, що Росія використовує найвищі дипломатичні майданчики, щоб видавати «таку войовничу риторику. Це ляпас Росії всім, хто виступає за мир. Не лише Україні, а й Сполученим Штатам, європейським країнам, Китаю, Бразилії та іншим».
У НАТО немає активних дискусій щодо вимоги Росії не розширюватися на схід – джерела
У НАТО не обговорюють вимоги Росії до Альянсу надати письмові зобов’язання щодо нерозширення блоку на схід – про це Радіо Свобода розповіли на умовах анонімності кілька поінформованих співробітників і дипломатів НАТО, не уповноважених офіційно спілкуватися зі ЗМІ.
Агентство Reuters раніше повідомило, що ця вимога – серед умов російського лідера Володимира Путіна, на яких він готовий завершити війну проти України.
Джерела Радіо Свобода натомість зазначили, що тема потенційного нерозширення НАТО, зокрема, не підіймалася на жодній із нещодавніх, а також – більш давніх зустрічей у межах Альянсу.
«Можливо, це просто академічна дискусія», – зазначив один зі співрозмовників, нагадуючи, що будь-яке рішення НАТО ухвалюється консенсусом.
Коментуючи можливість задоволення вимоги РФ про нерозширення, інший співбесідник зауважує: письмове зобов’язання щодо нерозширення – «не те, що вони [росіяни – ред.] можуть так просто отримати», адже право вільно визначатися з тим, до якого союзу долучитися, закріплене в низці міжнародних договорів.
Серед них, зокрема, – Північноатлантичний договір, підписання якого й забезпечило створення НАТО 1949-го, Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969-го, Гельсінський Заключний акт 1975-го.
Окремо дипломат згадує Основоположний акт НАТО-Росія 1997 року, наголошуючи, що «він у будь-якому разі мертвий, але разом із тим – існує». Ним, зокрема, закріплені повага до незалежності й територіальної цілісності всіх держав, непорушності кордонів і права народу на самовизначення.
Радіо Свобода звернулося до МЗС Великої Британії, Німеччини, Єлисейського палацу, також – до пресслужби Північноатлантичного альянсу з проханням прокоментувати вимоги Росії до західних лідерів щодо нерозширення НАТО на схід й оцінити вірогідність, що їх візьмуть до уваги. Відповіді будуть опубліковані, як тільки вони надійдуть. Більше інформації на цю тему тут
Генштаб: більшість російських атак на фронті минулої доби були на чотирьох напрямках
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 191 боєзіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ вранці 31 травня.
Більшість російських атак, згідно з наведеними даними, припали на чотири напрямки: Покровський (47), Курський (34), Лиманський (29) і Новопавлівський (25).
Крім того, бойові дії точилися на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах двох ракетних ударів, застосувавши чотири ракети, та 85 авіаударів, скинувши 155 керованих авіаційних бомб. Крім цього, здійснив 6071 обстріл, зокрема 88 – із реактивних систем залпового вогню, і залучив для ураження 3767 дронів-камікадзе», – повідомили у Генштабі.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії раніше цього місяця повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
На «карті Путіна» Україна насправді не є частиною Московії – розслідування Радіо Свобода
Минулого два роки, як в Кремлі російський керманич Володимир Путін розглядав карту 17-го століття і не побачив на ній України. Але що то була за мапа? Радіо Свобода провело дослідження багатьох примірників тієї карти – зокрема кольорових – і дійшло висновку, що, по перше, Україна на мапі є, а по-друге, вона не замальована як частина Московії, хоча такою її назвав російський керівник.
23 травня 2023 року. Голова Конституційного суду Російської Федерації Валерій Зорькін прибуває до Кремля на зустріч із очільником РФ Володимиром Путіним. Але головний суддя Росії прийшов не з порожніми руками.
Він приніс старовинну карту, створену при французькому королі Людовіку XIV, і сказав, що на тій мапі немає України. Путін відповів: «Ну, звичайно».
Радіо Свобода розшукала чотири мапи того самого авторства, які Зорькін показав Путіну і де російський керівник «не помітив» України, а також сказав, що вона вже була на той час в Московському царстві – тобто у складі Московії. Читайте і дивіться за лінком
«Серед юних божевільна кількість цікавих людей». Сергій Вікарчук про виховання дітей
Сергій Вікарчук працював у відділі курортів і туризму Євпаторійської міськради. Після окупації Криму Росією він разом із сім'єю залишив Крим і перебрався жити під Київ.
Вікарчук був добровольцем під час АТО на Донбасі у 2014–2015 роках. Свій позивний він обрав на честь рідного міста – «Євпаторія». Тепер він викладає предмет «Захист України» в ліцеї та веде кілька груп військово-патріотичної гри «Джура».
Як виховувати дітей, живучи в Україні? Та коли сподіватися на мир? Цими думками Вікарчук поділився із Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). Читайте і дивіться за лінком
На Сумщині оголосили про обов’язкову евакуацію зі ще 11 населених пунктів
Очільник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров підписав розпорядження про обов’язкову евакуацію жителів ще 11 населених пунктів Сумського району, повідомила пресслужба ОВА 31 травня.
Рішення ухвалили з огляду на постійну загрозу життю цивільного населення внаслідок обстрілів прикордонних громад із боку російських військ, пояснили в ОВА.
Евакуацію проводитимуть із таких населених пунктів:
- Горобівка (Річківська сільська громада);
- Штанівка, Воронівка, Янченки (Білопільська міська громада);
- Цимбалівка, Шкуратівка (Ворожбянська міська громада);
- Кровне, Миколаївка, Руднівка, Спаське, Капітанівка (Миколаївська сільська громада).
«Усім, хто потребує допомоги, надається транспорт, гуманітарна допомога, тимчасове розміщення та соціальні виплати… Закликаємо жителів не зволікати з рішенням про евакуацію. Залишатися в зоні постійної небезпеки – це пряма загроза вашому життю і здоров’ю», – наголосили в ОВА.
За даними влади, нині під обов’язкову евакуацію на Сумщині підпадають 213 населених пунктів.
Днями президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія зібрала 50 000 військових поблизу Сумської області. 29 травня речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко наголосив, що Росія накопичила достатньо сил, щоб спробувати атакувати Сумщину.
Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 26 травня інформував, що російська армія контролює чотири населених пункти на прикордонні області: Новеньке, Басівку Юнаківської громади і Веселівку, Журавку Хотінської громади. Голова області додав, що жителів цих сіл раніше евакуювали, тож загроз для цивільного населення там немає.
29 травня Григоров зазначив, що обстановка в Сумській області залишається «складною, але контрольованою», і закликав жителів прикордонних територій не зволікати з евакуацією.
22 травня російський президент Володимир Путін заявив про намір російських сил створити «буферну зону» вздовж кордону з Україною.